Ми звикли, що у традиційній сім’ї є мама, тато, діти.
І у кожного є свої ролі та життєві сценарії: мама – господиня, батько – здобувач та діти, яких вони виховують. Звичайно ж, буває й інакше. Але бувають такі випадки, коли ролі дітей у сім’ї можуть бути переплутані. Інформаційний сайт https://velur.kiev.ua/ надав нам кілька прикладів. І до чого це може спричинити.
Дитина як голова сім’ї
Іноді розподіл ролей відбувається нестандартно, де дитину ставлять на чолі сімейства, а батько йде на другий план. Виконується будь-яка забаганка дитини, будь-яке її бажання. Весь світ крутиться навколо цієї розпещеної дитини. Його не карають ніколи, а тільки вихваляють і ідеалізують. Таким чином, батьки, самі того не розуміючи, роблять свою дитину безпорадною. Дитина, таким чином, стає несамостійною та інфантильною, оскільки отримує несвідоме послання від батьків – “Не рости! Не доросліший!”, бо “Ти ж ще маленький! Встигнеш ще напрацюватись!».
Це зазвичай відбувається в сім’ях, де пізня, єдина або дуже бажана дитина. Коли така дитина виростає, то стикається з величезною кількістю труднощів у дорослому житті, де потрібно брати на себе відповідальність і приймати рішення, що йому надзвичайно складно дається. Такі діти часто шукають собі в партнери тих, де за них беруть відповідальність.
Батько у ролі дитини
Такі діти стають на роль одного з батьків, вони дуже швидко дорослішають, тому що дитинства практично немає.
Батьки такої дитини перекладають відповідальність за всю сім’ю на плечі малюка. Такій дитині доводиться думати, як вирішити як свої труднощі, а й батьків. Зазвичай такі діти часто займаються молодшими дітьми, побутовими питаннями, стають психологами для своїх батьків. Чи можуть утримувати матеріально їх з ранніх років, навіть тоді, коли батьки можуть і самі працювати і подбати про себе, але навіщо? Адже є дитина, яка все вирішить.
Відповідно, дитина втрачає своє дитинство, не проживає всі ті щирі дитячі емоції. Як наслідок, у нього в процесі розвивається постійне почуття тривоги за себе та батьків. Йому потрібно все тримати під контролем. Таким чином, виростаючи вони рідко покладаються і довіряють людям, воліють брати все у свої руки. У відносинах вважають за краще знаходити більш «слабких» особистостей, яких потрібно постійно «рятувати», оскільки з більш вольовою людиною йому буде складно побудувати гармонійні відносини.
Син замість чоловіка
Трапляються випадки, коли син «одружений» на мамі. І в дорослому житті це може зіграти злий жарт. «Мамині» синочки з’являються від надмірного материнського кохання, яке дуже складно розірвати. Природно, що мати нічого поганого синові не бажає, а навпаки хоче для нього всього найкращого та виростити гідного чоловіка. Вона виховує такого чоловіка, який може підтримати і морально, і фінансово будь-якої скрути. Сама того не розуміючи, така мати вирощує його для себе, і як його потім віддати іншій жінці? Починається суперництво. Така мати відчуває надмірну прихильність до сина і їй дуже важко відпустити його.
Такій дитині дуже складно вирватися з материнської залежності. При цьому, мама може бути одружена, але татові далеко до ідеалу. А ідеал – син! І дуже часто такі сини розриваються між матір’ю та своєю жінкою. Часто відбуваються сварки у таких сім’ях, оскільки думка мами стоїть на першому місці.
Звичайно ж, ідеальних сімей у реальному житті не буває, кожен із нас постійно несе із собою тягар минулого, виховання тієї родини, в якій ріс. Але міняючись ролями, батьки несвідомо дають дитині комплекс завдань та проблем, які вона може ефективно вирішувати.
Щоб цього не відбувалося, слід розуміти етапи дорослішання дитини. Знати про етапи сепарації, як вони відбуваються.